Для запровадження принципів НАТО у кадровій політиці та виправлення ситуації з відтоком військовослужбовців створять Командування рекрутингу Збройних Сил України.
Також будуть створені регіональні центри рекрутингу та пункти рекрутингу районного рівня, що передбачає затверджена 14 вересня Концепція військової кадрової політики Міністерства оборони України на період до 2025 року.
Зазначається, що нові органи військового управління створюються для вдосконалення системи комплектування Збройних Сил вмотивованим та професійним персоналом. Інших подробиць щодо роботи нових структур у документі не зазначається.
Нагадаємо, що наразі рекрутингом займаються територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (колишні військкомати), які також відповідають за мобілізаційну роботу, проведення призову на строкову службу, ведення обліку військовозобов'язаних і транспортних засобів, контроль за його веденням на підприємствах і в органах місцевого самоврядування, формування військових частин територіальної оборони, роботу з пенсіонерами та інше.
Командування рекрутингу функціонує в армії США (U.S. Army Recruiting Command). До складу рекрутингових підрозділів входять бригади, батальйони, роти та станції комплектування. До складу станції входять від 3 до 7 інструкторів. На USARC покладено набір, медичне і психологічне обстеження, вступний курс і адміністративне оформлення кандидатів.
В USARC задіяно близько 15 000 військовослужбовців і цивільних осіб. Більшість – солдати, яких відібрали у рекрутери з військових частин на трирічний термін, після чого вони повертаються до основної спеціальності або можуть прожовжити службу у рекрутингу.
Як ми вже писали, з початку 2017 року з ЗСУ звільнилось близько 110 тисяч солдатів, сержантів та 17 тисяч офіцерів. При цьому переважна кількість звільнених солдатів і сержантів – близько 77 тисяч (72%), не виявили бажання укладати наступний контракт та звільнилися після закінчення контракту. З цієї ж причини звільнилося близько 10 тисяч офіцерів (58%).
Основними причинами відтоку кадрів у Міноборони вважають (саме у такому порядку): низький рівень патріотичного виховання, відсутність потужної реклами військової служби на рівні держави, існуючу систему управління кар'єрою та підготовки, не конкурентний на ринку рівень грошового забезпечення, відсутність житла, малий розмір компенсацій за піднайом, не дотримання командирами розпорядку дня та непрацюючі пільги, що існують на папері.
Читати також:
